Ответ: Коли в людини є народ, тоді вона уже людинаНас, людей, на планеті більше семи мільярдів, і кожна людина належить до якогось народу. На мій погляд, людина може й жити сама по собі, може забути про те, до якого народу належить, але це буде неповноцінна людина. Вона буде неповноцінною не в сенсі фізичних або розумових здібностей, а в сенсі культури. Кожен з нас є ланкою у довгому ланцюгу поколінь, який тягнеться з давніх давен і не закінчится на нас. Цей ланцюжок з’єднує далеких предків з нащадками. Якщо людина цурається свого народу, країни, що її породила, своєї мови та традицій, то це означає, що вона цурається своїх предків, зраджує їх.    На мій погляд, поважати культуру та традиції — не означає жити так, як жили наші предки декілька століть тому. Це й неможливо. Але пам’ятати, звідки ти взявся, яка земля тебе породила, до якого народу ти належиш — треба. Треба знати свою історію і мову, пам’ятати про славетних предків. Саме це робить людину справжньою людиною, а не просто біологічною істотою.  

Похожие вопросы и ответы: