Ответ: Глянув у вікно . Дощу вже не має. І сонце сховалося кудись начеб-то за хмари. Але небо ще димчасто-сіре, воно, підрожевлено захмариним вогнем і тому розсіває світло. Від того світла ближчать краплини дощу на мокрих стеблях. З дрімотного поля потягло вітерцем. І в раз загупали каплі, опадавші додолу. Вітер пустун дущав. І там у степу починалося щось ні кому незрозуміле.